понастовбурчувати

ПОНАСТОВБУ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Настовбурчити багато чого-небудь.

Ячмінь пішов он смугою геть понастовбурчував вусики (Тесл., З книги життя, 1956, 188).

Значення в інших словниках

1. понастовбурчувати — понастовбу́рчувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понастовбурчувати — -ую, -уєш, док., перех. Настовбурчити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понастовбурчувати — ПОНАСТОВБУ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Настовбурчити багато чого-небудь. Ячмінь пішов он смугою геть понастовбурчував вусики (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах