понастовбурчуватися
ПОНАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, док. Настовбурчитися (про птахів і деяких тварин).
Цар спинявся біля розташованих золотих кліток, де, понастовбурчувавшись, кліпали проти несподіваного світла.. птиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567).
Словник української мови (СУМ-11)