понастромлювати

ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Настромити багато чого-небудь на щось.

Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (Н.-Лев., III, 1956, 39);

На бересті, що стояв поруч, дядя Василь просто на тонкі гілочки понастромлював скибочки хліба (Дор., Не повтори.., 1968, 163).

2. Застромити багато чогось у що-небудь.

Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що — діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (Коцюб., І, 1955, 440).

Значення в інших словниках

1. понастромлювати — понастро́млювати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. понастромлювати — -юю, -юєш і рідко понастромляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Настромити багато чого-небудь на щось. 2》 Застромити багато чогось у що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понастромлювати — ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Настромити багато чого-небудь на щось. Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (І.  Словник української мови у 20 томах
4. понастромлювати — Понастромлювати, -люю, -єш гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123.  Словник української мови Грінченка