понастромлювати
ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Настромити багато чого-небудь на щось.
Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (Н.-Лев., III, 1956, 39);
На бересті, що стояв поруч, дядя Василь просто на тонкі гілочки понастромлював скибочки хліба (Дор., Не повтори.., 1968, 163).
2. Застромити багато чогось у що-небудь.
Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що — діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (Коцюб., І, 1955, 440).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понастромлювати — понастро́млювати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- понастромлювати — -юю, -юєш і рідко понастромляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Настромити багато чого-небудь на щось. 2》 Застромити багато чогось у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понастромлювати — ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Настромити багато чого-небудь на щось. Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (І. Словник української мови у 20 томах
- понастромлювати — Понастромлювати, -люю, -єш гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123. Словник української мови Грінченка