понастромлювати
ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.
1. Настромити багато чого-небудь на щось.
Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (І. Нечуй-Левицький);
На бересті, що стояв поруч, дядя Василь просто на тонкі гілочки понастромлював скибочки хліба (П. Дорошко).
2. Застромити багато чогось у що-небудь.
Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що – діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понастромлювати — понастро́млювати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- понастромлювати — -юю, -юєш і рідко понастромляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Настромити багато чого-небудь на щось. 2》 Застромити багато чогось у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понастромлювати — ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Настромити багато чого-небудь на щось. Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- понастромлювати — Понастромлювати, -люю, -єш гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123. Словник української мови Грінченка