понастромлювати

ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

1. Настромити багато чого-небудь на щось.

Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (І. Нечуй-Левицький);

На бересті, що стояв поруч, дядя Василь просто на тонкі гілочки понастромлював скибочки хліба (П. Дорошко).

2. Застромити багато чогось у що-небудь.

Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що – діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. понастромлювати — понастро́млювати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. понастромлювати — -юю, -юєш і рідко понастромляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Настромити багато чого-небудь на щось. 2》 Застромити багато чогось у що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понастромлювати — ПОНАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Настромити багато чого-небудь на щось. Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. понастромлювати — Понастромлювати, -люю, -єш гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123.  Словник української мови Грінченка