понатикуваний
ПОНАТИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понати́кувати.
Родичі дальні, на п’ятихвилинних фотографіях, понатикувані у рамці до портретів. Жужмом (Кучер, Трудна любов, 1960, 332);
// понати́кувано, безос. присудк. сл.
Лише Сутуга та Балута, не в силах приховати свого занепокоєння, дивилися собі під ноги й совалися на стільцях, наче там понатикувано голок (Кир., Вибр., 1960, 318).
Словник української мови (СУМ-11)