понатужитися
ПОНАТУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Напружити силу.
Корчмарі запряглися, понатужились і потягли воза (Казки Буковини.., 1958, 51);
Кит пона-тужився, облишив пароплав і зник вдалині з половиною обрізаного мотузка (Трубл., І, 1955, 185);
// Докласти багато певних зусиль.
Дмитрій Іванович швидко зрозумів, що йому, для того щоб бути в сім’ї на рівній нозі, треба понатужитися (Сенч., Опов., 1959, 99).
Словник української мови (СУМ-11)