Словник української мови в 11 томах

понатяганий

ПОНАТЯ́ГАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатяга́ти¹.

Мовчки, з понатяганими луками, з блискучими топорами і списами тухольці зближалися в ряді до боярських дружинників (Фр., VI, 1951, 75).

ПОНАТЯ́ГАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатяга́ти².

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понатяганий — понатя́ганий 1 дієприкметник натягнутий — про багато чогось понатя́ганий 2 дієприкметник нанесений — про багато чогось  Орфографічний словник української мови
  2. понатяганий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понатягати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понатягати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понатяганий — ПОНАТЯ́ГАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до понатяга́ти¹. Мовчки, з понатяганими луками, з блискучими топорами і списами тухольці зближалися в ряді до боярських дружинників (І. Франко); // понатя́гано, безос. пред. На дітях понатягано всілякого одягу.  Словник української мови у 20 томах