понатяганий
ПОНАТЯ́ГАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатяга́ти¹.
Мовчки, з понатяганими луками, з блискучими топорами і списами тухольці зближалися в ряді до боярських дружинників (Фр., VI, 1951, 75).
ПОНАТЯ́ГАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатяга́ти².
Словник української мови (СУМ-11)