поначіплюваний

ПОНАЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поначі́плювати.

По стінах скрізь були поначіплювані портрети царів та генералів (Н.-Лев., IV, 1956, 136);

Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Смолич, І, 1958, 63).

Значення в інших словниках

1. поначіплюваний — поначі́плюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поначіплюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поначіплювати. || поначіплювано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поначіплюваний — ПОНАЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поначі́плювати. По стінах скрізь були поначіплювані портрети царів та генералів (І. Нечуй-Левицький); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах