поневолення
ПОНЕВО́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. понево́лити.
Ці походи [царів] супроводились полоненням і поневоленням населення (Іст. СРСР, І, 1957, 13);
Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування на тілі трудящих (Мельн., Обличчя.., 1960, 11);
Важливо, щоб віруючий на своєму досвіді переконався в гуманістичних принципах марксистського атеїзму, метою якого є визволення трудящих від духовного поневолення (Ком. Укр., 11, 1969, 79).
Словник української мови (СУМ-11)