понеділкувати

ПОНЕДІ́ЛКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., заст.

1. Дотримуватися звичаю не працювати по понеділках.

Захотіла баба, понеділкувавши, трудодень мати (Укр.. присл.., 1955, 392);

[Степанида:] Люде богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… А є такі, що й понеділкують (Кроп., І, 1958, 124).

2. Дотримуватися звичаю поститися по понеділках.

Він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік (Н.-Лев., II, 1956, 265);

[Кукса:] І живемо по-божому, і в церкву вчащаємо, і постів додержуємо… Чи ви понеділкуєте? [Дранко:] Аякже, вже третій рік (Кроп., І, 1958, 192).

Значення в інших словниках

1. понеділкувати — понеді́лкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понеділкувати — -ую, -уєш, недок., розм., заст. 1》 Дотримуватися звичаю не працювати по понеділках. 2》 Дотримуватися звичаю поститися по понеділках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понеділкувати — ПОНЕДІ́ЛКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., заст. 1. Дотримуватися звичаю не працювати заміжним жінкам по понеділках. [Степанида:] Люде богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть...  Словник української мови у 20 томах
4. понеділкувати — Понеді́лкувати, -кую, -куєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понеділкувати — Понеділкувати, -кую, -єш гл. 1) Придерживаться обычая понеділкування. см. понеділкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.  Словник української мови Грінченка