Великий тлумачний словник сучасної мови

понеділкувати

понеді́лкувати

-ую, -уєш, недок., розм., заст.

1》 Дотримуватися звичаю не працювати по понеділках.

2》 Дотримуватися звичаю поститися по понеділках.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понеділкувати — понеді́лкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понеділкувати — ПОНЕДІ́ЛКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., заст. 1. Дотримуватися звичаю не працювати заміжним жінкам по понеділках. [Степанида:] Люде богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть...  Словник української мови у 20 томах
  3. понеділкувати — Понеді́лкувати, -кую, -куєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. понеділкувати — ПОНЕДІ́ЛКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., заст. 1. Дотримуватися звичаю не працювати по понеділках. Захотіла баба, понеділкувавши, трудодень мати (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
  5. понеділкувати — Понеділкувати, -кую, -єш гл. 1) Придерживаться обычая понеділкування. см. понеділкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.  Словник української мови Грінченка