понокувати

ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Нокати час від часу.

Понокувати на коней.

Значення в інших словниках

1. понокувати — поно́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понокувати — див. веліти  Словник синонімів Вусика
3. понокувати — -ую, -уєш, недок., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. понокувати — ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней; Зупиняється кінь. Понокав Іван (І. Нехода).  Словник української мови у 20 томах