понокувати
ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
Нокати час від часу.
Понокувати на коней;
Зупиняється кінь. Понокав Іван (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
Нокати час від часу.
Понокувати на коней;
Зупиняється кінь. Понокав Іван (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)