Словник української мови у 20 томах

понокати

ПОНО́КАТИ див. поно́кувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понокати — поно́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понокати — -аю, -аєш, док., розм. Нокати якийсь час, нокнути кілька разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понокати — ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Нокати якийсь час, нокнути кілька разів. Зупиняється кінь. Понокав Іван (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 149).  Словник української мови в 11 томах