понокати

поно́кати

-аю, -аєш, док., розм.

Нокати якийсь час, нокнути кілька разів.

Значення в інших словниках

1. понокати — поно́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понокати — ПОНО́КАТИ див. поно́кувати.  Словник української мови у 20 томах
3. понокати — ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Нокати якийсь час, нокнути кілька разів. Зупиняється кінь. Понокав Іван (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 149).  Словник української мови в 11 томах