понокати

поно́кати

-аю, -аєш, док., розм.

Нокати якийсь час, нокнути кілька разів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понокати — поно́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понокати — ПОНО́КАТИ див. поно́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. понокати — ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Нокати якийсь час, нокнути кілька разів. Зупиняється кінь. Понокав Іван (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 149). Словник української мови в 11 томах