понокувати

поно́кувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Нокати час від часу. Понокувати на коней.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понокувати — поно́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понокувати — див. веліти Словник синонімів Вусика
  3. понокувати — ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней; Зупиняється кінь. Понокав Іван (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
  4. понокувати — ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней. Словник української мови в 11 томах