понокувати
ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОНО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
Нокати час від часу.
Понокувати на коней;
Зупиняється кінь. Понокав Іван (І. Нехода).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понокувати — поно́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- понокувати — див. веліти Словник синонімів Вусика
- понокувати — -ую, -уєш, недок., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понокувати — ПОНО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Нокати час від часу. Понокувати на коней. Словник української мови в 11 томах