понудьгувати

ПОНУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Нудьгувати якийсь час.

— Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п’янство, чи в якийсь розбій (Стельмах, І, 1962, 604).

Значення в інших словниках

1. понудьгувати — понудьгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понудьгувати — -ую, -уєш, док. Нудьгувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понудьгувати — ПОНУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Нудьгувати якийсь час. – Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п'янство, чи в якийсь розбій (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах