понукання ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках понукання — понука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови понукання — -я, с. Дія за знач. понукати. Великий тлумачний словник сучасної мови понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови у 20 томах