1. Словник української мови в 11 томах

понукання

ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти.

Він тримав батіг для понукання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понукання — понука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. понукання — -я, с. Дія за знач. понукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови у 20 томах