понукання
понука́ння
-я, с.
Дія за знач. понукати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понукання — понука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови у 20 томах
- понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови в 11 томах