понукання
понука́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понукання — -я, с. Дія за знач. понукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови у 20 томах
- понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови в 11 томах