понукання

понука́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понукання — -я, с. Дія за знач. понукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови у 20 томах
  3. понукання — ПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. понука́ти. Він тримав батіг для понукання. Словник української мови в 11 томах