Словник української мови в 11 томах

понявчати

ПОНЯВЧА́ТИ, чу́, чи́ш і ПОНЯ́ВКАТИ, аю, аєш, док. Нявчати якийсь час.

*Образно. Понявчали, понявчали [Параска і Палажка] солодким голосочком, та й розійшлись (Н.-Лев., II, 1956, 12).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понявчати — понявча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понявчати — -чу, -чиш і понявкати, -аю, -аєш, док. Нявчати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понявчати — ПОНЯВЧА́ТИ, чу́, чи́ш і ПОНЯ́ВКАТИ, аю, аєш, док. Нявчати якийсь час. * Образно. Понявчали, понявчали [Параска і Палажка] солодким голосочком, та й розійшлись (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. понявчати — Понявча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = понявкати.  Словник української мови Грінченка