понятливість

ПОНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поня́тливий.

Поет сприймав усе без натуги, і тільки дивувався з понятливості негра, що розумів і його власні, як здавалось йому, не дуже виразні миги та слова… (Ільч., Серце жде, 1939, 306).

Значення в інших словниках

1. понятливість — поня́тливість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понятливість — ПОНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поня́тливий. Поет сприймав усе без натуги, і тільки дивувався з понятливості негра, що розумів і його власні, як здавалось йому, не дуже виразні миги та слова... (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах