понятливість
ПОНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поня́тливий.
Поет сприймав усе без натуги, і тільки дивувався з понятливості негра, що розумів і його власні, як здавалось йому, не дуже виразні миги та слова… (Ільч., Серце жде, 1939, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понятливість — поня́тливість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- понятливість — ПОНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поня́тливий. Поет сприймав усе без натуги, і тільки дивувався з понятливості негра, що розумів і його власні, як здавалось йому, не дуже виразні миги та слова... (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах