понятувати

ПОНЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Виконувати обов’язки понятого.

— Не можу я довше стояти… Хай Василина понятує (Кучер, Трудна любов, 1960, 290).

Значення в інших словниках

1. понятувати — понятува́ти дієслово недоконаного виду виконувати обов'язки понятого розм.  Орфографічний словник української мови
2. понятувати — -ую, -уєш, недок., розм. Виконувати обов'язки понятого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понятувати — ПОНЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Виконувати обов'язки понятого. – Не можу я довше стояти... Хай Василина понятує (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах