пообдирати

ПООБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях.

Пообдирали [втікачі] на собі одежу (Фр., IV, 1950, 267).

2. перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох;

// Забрати, пограбувати багато чого-небудь.

Не тільки пообдирала [Марва], що після тітки зосталось кращого з одежини, та ще була така хитра, що про ті гроші, що вона знайшла, ніхто не знав (Григ., Вибр., 1959, 160).

3. Пошкодити подряпинами поверхню чого-небудь у багатьох місцях.

Колючки пообдирали халяви;

// Пошкодити подряпинами шкіру у багатьох місцях.

Пообдирати ноги.

Значення в інших словниках

1. пообдирати — пообдира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообдирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях. 2》 перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого-небудь. 3》 Пошкодити подряпинами поверхню чого-небудь у багатьох місцях. || Пошкодити подряпинами шкіру у багатьох місцях. Пообдирати ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообдирати — ПООБДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що. 1. Обдерти багато чого-небудь; у багатьох місцях. Пообдирали [втікачі] на собі одежу (І. Франко). 2. перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. Чисто пообдирали селянина і все на війну списали (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. пообдирати — Пообдира́ти, -ра́ю, -єш гл. Ободрать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка