пообдираний

ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообдира́ти.

Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Кобр., Вибр., 1954, 166);

На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками,.. їхала.. якась людина (Фр., VI, 1951, 91).

Значення в інших словниках

1. пообдираний — пообди́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообдираний — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. пообдираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообдирати. || пообдирано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Н. Кобринська); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, .. їхала .. якась людина (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах