Великий тлумачний словник сучасної мови

пообдираний

пообди́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообдирати.

|| пообдирано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пообдираний — пообди́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пообдираний — див. драний  Словник синонімів Вусика
  3. пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Н. Кобринська); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, .. їхала .. якась людина (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Кобр., Вибр., 1954, 166); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками,.. їхала.. якась людина (Фр., VI, 1951, 91).  Словник української мови в 11 томах