пообдираний
пообди́раний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообдирати.
|| пообдирано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообдираний — пообди́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пообдираний — див. драний Словник синонімів Вусика
- пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Н. Кобринська); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, .. їхала .. якась людина (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Кобр., Вибр., 1954, 166); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками,.. їхала.. якась людина (Фр., VI, 1951, 91). Словник української мови в 11 томах