1. Словник української мови в 11 томах

пообдираний

ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообдира́ти.

Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Кобр., Вибр., 1954, 166);

На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками,.. їхала.. якась людина (Фр., VI, 1951, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообдираний — пообди́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообдираний — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. пообдираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообдирати. || пообдирано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пообдираний — ПООБДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообдира́ти. Хата була велика, з комином, побита гонтами, але гонти були місцями пообдирані (Н. Кобринська); На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, .. їхала .. якась людина (І. Франко). Словник української мови у 20 томах