пообертати

ПООБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях.

Хто ж це мені глечики пообертав? (Сл. Гр.).

Я хочу переконатися, чи пообертали робітники ввесь покіс, як наказала я (Коб., III, 1956, 50).

2. рідко. Те саме, що пообгорта́ти.

Пообертали [опришки] коням ноги онучами (Хотк., II, 1966, 244).

Значення в інших словниках

1. пообертати — пооберта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообертати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях. 2》 рідко. Те саме, що пообгортати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообертати — ПООБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Обернути багато чого-небудь; обернути щось у багатьох місцях. Хто ж це мені глечики пообертав? (Сл. Б. Грінченка). 2. рідко. Те саме, що пообгорта́ти. Пообертали [опришки] коням ноги онучами (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
4. пообертати — Пообертати, -тію, -єш гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у.  Словник української мови Грінченка