пообтикати

ПООБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обти́кати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях.

Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54);

Ядвіга знайшла шматок вати, й обидві панни пообтикали кругом замок і забили дірочку (Н.-Лев., II, 1956, 73);

Пообтикати грядки кілочками.

Значення в інших словниках

1. пообтикати — пообтика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообтикати — -аю, -аєш, док., перех. Обтикати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообтикати — ПООБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Обти́кати кругом багато чого-небудь; обтикати щось у багатьох місцях. Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пообтикати — Пообтика́ти, -ка́ю, -єш гл. Обтыкать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка