пообтиканий ПООБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообтика́ти. Грядки пообтикані кілочками. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках пообтиканий — пообти́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови пообтиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообтикати. || пообтикано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови пообтиканий — ПООБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообтика́ти. Грядки пообтикані кілочками. Словник української мови у 20 томах