пообтиканий

пообти́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообтикати.

|| пообтикано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пообтиканий — пообти́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообтиканий — ПООБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообтика́ти. Грядки пообтикані кілочками.  Словник української мови у 20 томах
3. пообтиканий — ПООБТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообтика́ти. Грядки пообтикані кілочками.  Словник української мови в 11 томах