поосідати

ПООСІДА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Осісти (про багато чого-небудь).

В високій просторій столовій поосідали всі чотири кутки і підлога посередині так випнулась, неначе стала черевата (Н.-Лев., І, 1956, 619);

// Стати нижчим від ущільнення, руйнування і т. ін. (про багато чого-небудь).

— Де були коші і не розбереш, де що й було: забудувалось, вали поосідали і зрівнялись із землею (Стор., І, 1957, 226).

2. Поселитися в певному місці (про багатьох).

Знаєш, скільки їх, колишніх вояків, зараз у Криму по тилах поосідало? (Гончар, II, 1959, 291).

Значення в інших словниках

1. поосідати — поосіда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поосідати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Осісти (про багато чого-небудь). || Стати нижчим від ущільнення, руйнування і т. ін. (про багато чого-небудь). 2》 Поселитися в певному місці (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поосідати — ПООСІДА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Осісти (про багато чого-небудь). В високій просторій столовій поосідали всі чотири кутки і підлога посередині так випнулась, неначе стала черевата (І. Нечуй-Левицький); // Стати нижчим від ущільнення, руйнування і...  Словник української мови у 20 томах
4. поосідати — Поосідати, -даємо, -єте гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка