попарувати
ПОПАРУВА́ТИ¹, у́є, док. Виділяти пару якийсь час.
ПОПАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех.
1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь.
В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (Нар. лірика, 1956, 121).
2. Одружити багатьох.
— Дай боже, вам на світі пожити, діток наплодити, а там і попарувати, як самі паруєтесь зараз. Був ти, Даньку, наречений, а став суджений (Смолич, Мир хатам.., 1958, 55).
Словник української мови (СУМ-11)