попарувати
ПОПАРУВА́ТИ¹, у́є, док. Виділяти пару якийсь час.
ПОПАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех.
1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь.
В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (Нар. лірика, 1956, 121).
2. Одружити багатьох.
— Дай боже, вам на світі пожити, діток наплодити, а там і попарувати, як самі паруєтесь зараз. Був ти, Даньку, наречений, а став суджений (Смолич, Мир хатам.., 1958, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попарувати — попарува́ти 1 дієслово доконаного виду виділяти пару якийсь час попарува́ти 2 дієслово доконаного виду розділити на пари багатьох або багато чогось Орфографічний словник української мови
- попарувати — I -ує, док. Виділяти пару якийсь час. II -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. 2》 Одружити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попарувати — ПОПАРУВА́ТИ¹, у́є, док. Виділяти пару якийсь час. ПОПАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., кого – що. 1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (з народної пісні). 2. Одружити багатьох. Словник української мови у 20 томах
- попарувати — Попарувати, -ру́ю, -єш гл. 1) Спарить нѣсколько паръ. 2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109. Словник української мови Грінченка