1. Словник української мови Грінченка

попарувати

Попарувати, -ру́ю, -єш

гл.

1) Спарить нѣсколько паръ.

2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попарувати — попарува́ти 1 дієслово доконаного виду виділяти пару якийсь час попарува́ти 2 дієслово доконаного виду розділити на пари багатьох або багато чогось Орфографічний словник української мови
  2. попарувати — I -ує, док. Виділяти пару якийсь час. II -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. 2》 Одружити багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попарувати — ПОПАРУВА́ТИ¹, у́є, док. Виділяти пару якийсь час. ПОПАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., кого – що. 1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (з народної пісні). 2. Одружити багатьох. Словник української мови у 20 томах
  4. попарувати — ПОПАРУВА́ТИ¹, у́є, док. Виділяти пару якийсь час. ПОПАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех. 1. Розділити на пари багатьох, багато чого-небудь. В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали! (Нар. лірика, 1956, 121). Словник української мови в 11 томах