попарубкувати
Попарубкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попарубкувати — попарубкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попарубкувати — -ую, -уєш, док. Парубкувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попарубкувати — ПОПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Парубкувати якийсь час. – А як вивчився [Гурченко] та попарубкував трохи, то його і женили (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- попарубкувати — ПОПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Парубкувати якийсь час. — А як вивчився [Гурченко] та попарубкував трохи, то його і женили (Морд., І, 1958, 95). Словник української мови в 11 томах