попелястий
ПОПЕЛЯ́СТИЙ, рідко ПОПЕЛА́СТИЙ, а, е.Кольору попелу, сірий.
Із-за обрію стали накочуватися хмари, що громадилися все більше і більше, з білих робилися попелястими; потім стали бузиновими (Тют., Вир, 1964, 33);
Через вікно вона ще раз глянула на миле личко дівчини, на її попелясті кучері й золоті брови (Собко, Срібний корабель, 1961, 138);
Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід (Фр., II, 1950, 60).
Словник української мови (СУМ-11)