поперекошуваний
ПОПЕРЕКО́ШУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попереко́шувати.
2. у знач. прикм. Розміщений косо.
Стіл, сейфик, стільці, дерев’яні футляри годинників, що висіли поперекошувані на стіні, валялися на долівці, — все було припорошене глиною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 106).
Словник української мови (СУМ-11)