попеститися

ПОПЕ́СТИТИСЯ, е́щуся, е́стишся, док. Пеститися якийсь час.

Воно ж Попестилось собі, погралось Та й спатоньки, мале, лягло Таки ж у неї на колінах (Шевч., II, 1963, 368);

Неважна рана… Троха попеститься [чоловік] Та й встане… (Фр., XI, 1952, 263);

Панотця нога вже не боліла, але він почував біль на душі через те, що не найшов у жінки віри. Забаглося старому попеститися (Март., Тв., 1954, 233).

Значення в інших словниках

1. попеститися — попе́ститися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попеститися — -ещуся, -естишся, док. Пеститися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попеститися — Ласитися, злашуватися, зласитися, позлашуватися, полашуватися, поласитися, улащуватися, уластитися, вабитися, зваблюватися, звабитися, поваблюватися, повабитися, уваблюватися, увабитися, зазіхати, зазіхнути, позазіхати, замірятися, заміритися...  Словник чужослів Павло Штепа
4. попеститися — ПОПЕ́СТИТИСЯ, е́щуся, е́стишся, док. Пеститися якийсь час. Воно ж Попестилось собі, погралось Та й спатоньки, мале, лягло Таки ж у неї на колінах (Т. Шевченко); Неважна рана... Троха попеститься [чоловік] Та й встане... (І.  Словник української мови у 20 томах
5. попеститися — Попеститися, -щуся, -стишся гл. Понѣжиться; поласкаться.  Словник української мови Грінченка