попечений

ПОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попекти́.

[Ірина:] Коли я лежала в госпіталі сліпа і поранена, з попеченим і пошматованим обличчям, любов заміняла мені все… і світло, і світ (Коч., II, 1956, 512);

З воза виставилося покарбоване обличчя бабусі.., біла закустрана борода дідова з червоним, попеченим сонцем лицем та ясними очима (Мирний, IV, 1955, 311);

Юра проходить крізь зарослі, ..лице попечене кропивою, руки подряпані в кров, штанці і панчохи пошматовані (Смолич, II, 1958, 48);

Над ними розкинула обгорілі, передчасно оголені віти крислата стара яблуня, на якій дивними здавалися плоди.. Вони були зовсім попечені в полум’ї пожежі (Гончар, III, 1959, 84);

*Образно. [Орест:] Хіба мати може скривдити… [Дрозденко:] Ну, звичайно… Їй самій серце попечене (Коч., II, 1956, 402).

Як (мов і т. ін.) [кропиво́ю] попе́чений — дуже швидко, раптово.

Гава під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і собі ж схопився на рівні ноги (Фр., III, 1950, 21).

Значення в інших словниках

1. попечений — попе́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попекти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попечений — ПОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попекти́. [Ірина:] Коли я лежала в госпіталі сліпа і поранена, з попеченим і пошматованим обличчям, любов заміняла мені все... і світло, і світ (І. Кочерга); З воза виставилося покарбоване обличчя бабусі..  Словник української мови у 20 томах
4. попечений — як (мов, ні́би і т. ін.) опе́чений (рідше обпе́чений). 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін. Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб); В цій контратаці бійці мали славну перемогу... Німці бігли од них як опечені (О. Довженко).  Фразеологічний словник української мови