попискування

ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією.

Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 27).

Значення в інших словниках

1. попискування — попи́скування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. попискування — -я, с. Дія за знач. попискувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попискування — ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією. Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах