поплестися
ПОПЛЕСТИ́СЯ, ету́ся, ете́шся; мин. ч. поплі́вся, плела́ся, ло́ся; док.
1. Закрутитися, переплестися яким-небудь способом.
Колись і ці кучері були хвилясті й золотисті, мов пшеничний сніп, а потім потемніли, зляглися від щоденного важкого поту та й поплелися жорстким сріблом (Стельмах, І, 1962, 5);
// Порости звивисто, покручено.
Де-не-де поплелося перше огудиння, тільки сояшнички молоденькі стирчать по межі (Хотк., І, 1966, 94);
З трьох боків її [хатину] оперізував барвистий вінок з чорнобривців і кручених паничів, що поплелися аж на самі вікна (Добр., Ол. солдатики, 1961, 11);
// перен. Змінювати одна одну безперервно (про думки, мрії і т. ін.).
Маркіян знову сів на веранді. Одна за одною поплелися думки (Вол., Озеро.., 1959, 100);
І поплелися мрії за мріями, думки за думками (Хотк., II, 1966, 225).
2. розм. Піти повільно, ледве переступаючи або неохоче; поплентатися.
Не послужила й місяця — занедужала; жене коваль з хати. Куди йти? Поплелась у панський двір (Вовчок, І, 1955, 34);
Оглянувшись, я зрозумів, що заблудився, і повернувсь назад, поплівся, похнюпивши голову (Цюпа, Три явори, 1958, 19).
Словник української мови (СУМ-11)