поплестися
ПОПЛЕСТИ́СЯ, ету́ся, ете́шся; мин. ч. поплі́вся, плела́ся, ло́ся; док.
1. Покрутитися, переплестися яким-небудь способом.
Колись і ці кучері були хвилясті й золотисті, мов пшеничний сніп, а потім потемніли, зляглися від щоденного важкого поту та й поплелися жорстким сріблом (М. Стельмах);
// Порости звивисто, покручено.
Де-не-де поплелося перше огудиння, тільки сояшнички молоденькі стирчать по межі (Г. Хоткевич);
З трьох боків її [хатину] оперізував барвистий вінок з чорнобривців і кручених паничів, що поплелися аж на самі вікна (С. Добровольський);
// перен. Змінювати одна одну безперервно (про думки, мрії і т. ін.).
Маркіян знову сів на веранді. Одна за одною поплелися думки (І. Волошин);
І поплелися мрії за мріями, думки за думками (Г. Хоткевич).
2. розм. Піти повільно, ледве переступаючи або неохоче; поплентатися.
Не послужила й місяця – занедужала; жене коваль з хати. Куди йти? Поплелась у панський двір (Марко Вовчок);
Оглянувшись, я зрозумів, що заблудився, і повернувсь назад, поплівся, похнюпивши голову (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)